toc Рубрики
homeТезиСприяння міжнародній торгівлі у контексті спрощення митних процедур

Сприяння міжнародній торгівлі у контексті спрощення митних процедур

ПРЕФЕРЕНЦІЙНИЙ РЕЖИМ В УМОВАХ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ: НЕДОЛІКИ ЗАСТОСУВАННЯ ВІДНОСНО ТОВАРІВ ГРОМАДЯН
Заяц Віктор Віталійович 
старший  науковий співробітник
НДЦ митної справи НДІ фіскальної політики
Університету ДФС України

 

Відповідно до положень міжнародних угод про вільну торгівлю (УВТ), укладених за участі України, Сторони цих угод зменшують або скасовують мито на товари, що походять з території Договірних Сторін. При цьому у жодній з цих угод не наведено положень, які би забороняли можливість застосування преференційного режиму відносно товарів, що переміщуються через митний кордон фізичними особами для потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

РЕГІОНАЛЬНИЙ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ В УМОВАХ ЗАКОНОДАВЧИХ ОБМЕЖЕНЬ
Разумей Максим Миколайович,
к. держ. упр.,
начальник відділу з управління ризиками
Дніпропетровської митниці ДФС
Разумей Галина Юріївна,
к. держ. упр.,
доцент кафедри публічного управління та
 митного адміністрування
Університету митної справи та фінансів


Законом України від 06.09.2018 № 2530-VIII [1] до ст. 363 Митного кодексу України (далі – МКУ) [2] були внесені зміни, відповідно до яких автоматизована система управління ризиками (далі – АСУР) має забезпечувати визначення однакового обсягу та форм митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення незалежно від того, якій митниці подано митну декларацію, для здійснення митних формальностей.

Верифікація як форма обміну інформацією щодо країни походження товарів
Жданова Віта Петрівна,
молодший науковий співробітник відділу удосконалення протидії
митним правопорушенням
Науково-дослідного центру митної справи НДІ фіскальної політики Університету ДФС України

  

На сьогодні одним із пріоритетних напрямів міжнародного митного співробітництва Державної фіскальної служби України (далі ДФС) є співпраця з митними органами інших країн щодо виконання умов багатосторонніх угод про вільну торгівлю. Одним із ключових напрямів двосторонньої взаємодії є обмін інформацією щодо країни походження товарів, які переміщуються через митні кордони країн.

ПРЯМЕ ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЙОГО ПІДТВЕРДЖЕННЯ У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ УГОД ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ
Яковенко О.В.
к.е.н, доц.
провідний науковий співробітник 
відділу удосконалення протидії митним правопорушенням 
НДЦ митної справи, НДІ фіскальної політики 
Університету ДФС України

 

Дотримання умов угод про вільну торгівлю (далі – УВТ) дає можливість суб’єктам ЗЕД скористатись передбаченими у них преференціями, у тому числі щодо розміру митних платежів. Кожна із діючих УВТ за участі України передбачає власні вимоги, щодо вмісту компонентів, умов транспортування та інше. З прийняттям Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі – Конвенція) [1] започатковано процес уніфікації правил визначення походження товарів для її учасників. Однак, для використання положень зазначеної Конвенції потрібно внести зміни до кожної із УВТ окремо. Варто зауважити, що не всі угоди за участі України охоплюються Конвенцією, наприклад УВТ з Канадою.

Зміни нормативно-правового регулювання аналізу та оцінки митних ризиків
Туржанський Віталій Анатолійович,
канд. економ. наук., доцент,
старший науковий співробітник,
Несторишен Ігор Васильович,
канд. економ. наук., доцент,
провідний науковий співробітник,
НДЦ митної справи НДІ фіскальної політики
Університету ДФС України

 

Відповідно схваленої розпорядженням КМУ від 27.12.2017 № 978-р Стратегії розвитку системи управління ризиками у сфері митного контролю на період до 2022 року та п. 13 Плану пріоритетних дій Уряду на 2018 рік, затвердженого розпорядженням КМУ від 28.03.2018 № 244-р, передбачено розвиток системи управління ризиками у сфері митного контролю, модернізації автоматизованої системи митниці та розробки низки заходів, направлених на удосконалення окремих сегментів системи управління ризиками. При цьому, розвиток системи управління ризиками передбачає вдосконалення нормативно-правової бази щодо здійснення аналізу та оцінки ризиків, зокрема, передбачено запровадження системи автоматизованого розподілу суб’єктів господарювання залежно від характеристик таких суб’єктів та історії їх діяльності для використання під час проведення автоматизованого аналізу та оцінки ризиків.

НАДІЙНІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО ЛАНЦЮГА ПОСТАВОК ТОВАРІВ: ЧОГО ОЧІКУВАТИ УКРАЇНСЬКИМ УПОВНОВАЖЕНИМ ЕКОНОМІЧНИМ ОПЕРАТОРАМ
Терещенко Сергій Степанович,
Заслужений економіст України,
експерт Асоціації транспортно-експедиторських
і логістичних організацій України «Укрзовніштранс»
Галько Світлана Василівна, к. т. н., доцент,
доцент кафедри товарознавства та митної справи
Київського національного торговельно-економічного університету

 

Долею українських економічних операторів, які вже приймають та прийматимуть участь в майбутньому як визнані державою уповноважені економічні оператори (далі – УЕО) у формуванні надійного та безпечного ланцюгу постачання товарів переймаються вже як мінімум років дев’ять представники державних органів влади України та бізнес-спільноти [1]. З 2012 року, коли до Митного кодексу України було введено главу 2 «Уповноважений економічний оператор» [2], на жаль, дієвого механізму, який би дозволив запрацювати в Україні інституту УЕО введено не було.

ЗНИЩЕННЯ МАЙНА ВИЛУЧЕНОГО ЗА ПОРУШЕННЯ МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У ФІНЛЯНДІЇ
Попель Сергій Анатолійович, к.е.н.
старший науковий співробітник
НДІ фіскальної політики
Університету ДФС України

 

Серед усіх способів розпорядження майном, що перейшло у власність держави способом, який використовується найчастіше, у країнах ЄС, є знищення чи руйнування. Це пов’язано із тим, що досить часто товари, які вилучаються на користь держави, є небезпечними, їх термін зберігання скінчився або такі, які не підлягають реалізації або безоплатній передачі іншим установам чи організаціям. У питанні знищення чи руйнування майна, що переходить у власність держави за порушення митного законодавства на окрему увагу заслуговує досвід Фінляндії.

Етапи становлення та Правова основа застосування системи управління митними ризиками в євросоюзі
Неліпович О.В.
науковий співробітник відділу дослідження митних ризиків
НДЦ митної справи НДІ фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України

  

Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується процесами інтеграції та інтернаціоналізації, що вимагають створення цілісної глобальної системи регулювання зовнішньої торгівлі. Значну роль відіграє впровадження і розвиток системи управління ризиками (CУР) як унікального інструменту інтегрально-цілісного митного контролю, що дозволить перейти на нові принципи безпеки міжнародних ланцюгів поставок товарів, забезпечити реалізацію принципово нового підходу до взаємодії митниці та бізнесу на основі державно-приватного партнерства та довіри.

Використання інтитуту уповноваженого економічного оператора в діяльності митних органів Республіки Узбекистан
Машко Андрій Іванович,
к.е.н., доцент,
доцент кафедри фінансів ім. С.І. Юрія
Тернопільського національного економічного університету

 

Сучасний стан розвитку митної справи в Республіці Узбекистан (РУ) характеризується формуванням нових підходів в системі митного адміністрування – відхід від тотального контролю в сторону активного використання системи аналізу ризиків, перспективних митних технологій та партнерських взаємовідносин із законослухняним бізнесом. В межах цієї доктрини з 1 лютого 2019 року в митну практику РУ запроваджено інститут уповноваженого економічного оператора (УЕО), який передбачає надання права сумлінним учасникам зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), які відповідають встановленим вимогам, використовувати спрощені митні процедури [3].

МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБІРКОВОСТІ МИТНОГО КОНТРОЛЮ: СУБ’ЄКТНИЙ ПІДХІД ПРИ УПРАВЛІННІ РИЗИКАМИ
Комаров Олег Вікторович
кандидат наук з державного управління,
Університет митної справи та фінансів

 

Відповідно до кращої митної практики та міжнародних стандартів, в Україні застосовується система управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю [4, ст. 361]. Таким чином, в основу сучасної філософії організації митного контролю покладено фундаментальний принцип «вибірковості».

БЕЗПЕКОВА СКЛАДОВА В КОНТЕКСТІ ЗДІЙСНЕННЯ МОРСЬКИХ КОНТЕЙНЕРНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
Руда Тетяна Василівна,
канд. екон. наук, старш. наук. співроб.,
провідний науковий спіробітник
НДЦ МС НДІФП
Університету Державної фіскальної служби України

 

На сьогодні питання забезпечення безпеки при переміщенні вантажів є одним із найбільш нагальних і гострих, оскільки, саме цей елемент виступає одним із факторів активізації зовнішньоекономічної діяльності. Саме в цьому контексті особливо популярними є контейнерні морські перевезення, оскільки для них характерні невисокі витрати на їх здійснення й характеризуються наявність високого ступеня безпечності, що обумовлено обов’язковим страхуванням суден, які приймають участь у міжнародній діяльності.




Сутність та значення попереднього інформування в діяльності митних органів
Губіна Інна Сергіївна,
головний державний інспектор
сектору взаємодії з митними органами іноземних держав
Управління протидії митним правопорушенням
та міжнародної взаємодії
Дніпропетровської митниці ДФС

 

Однією із сучасних інноваційних технологій при здійсненні державної митної справи є попереднє інформування (ПІ) митних органів про товари та транспортні засоби до моменту перетину ними митного кордону. Адже обмін ПІ суттєво спрощує та пришвидшує виконання митних процедур, підвищує пропускну спроможність пунктів пропуску на державному кордоні.

Cистема управління ризиками в процесі митного адміністрування Австралійської співдружностіф
Фрадинський Олександр Анатолійович,
к.е.н., доцент, ст. наук. співроб.
завідувач відділу
НДІ фіскальної політики
Університет ДФС України

 

Митна служба Австралії по праву вважається однією із найбільш ефективних митниць світу – згідно оцінки Світового банку, яка наведена у дослідженні «TheLogisticsPerformanceIndexandItsIndicators 2012-2018», австралійська митниця, за період 2012-2018 років, зайняла 10 місце за рівнем надання митних послуг (із показником в 3,76 бала відставши від лідера – Німеччини на 0,33 бала) [1]. Митниця Австралії свій початок бере із 1901 року, хоча митна справа та тарифне регулювання здійснювалося під контролем Великобританії до 1980 року. Важливим етапом становлення стало об’єднання із 01.07.2015 року Департаменту з питань міграції та прикордонної охорони (DIPB) та Австралійської митно-прикордонної служби (ACBPS). 

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВРЕГУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ ВВЕЗЕННЯ ДОДАТКОВОГО ОБЛАДНАННЯ ДО МОРСЬКИХ КОНТЕЙНЕРІВ В УКРАЇНІ
Артеменко Андрій Володимирович,
начальник управління організації
митного контролю та оформлення
Одеської митниці ДФС

 

На сьогодні контейнерні перевезення є сучасним, і найбільш економічно ефективним видом переміщення вантажів з поміж усіх використовуваних на трансконтинентальному рівні. Особливо доцільними вони є при здійсненні змішаних або мультимодальних перевезень, внаслідок чого досягається суттєве зниження витрат на перевезення, зберігання і перевалку вантажів. Стрімка популяризація контейнеризації обумовлюється ще й особливостями нормативного врегулювання таких перевезень та наявністю пільг щодо оподаткування при застосуванні режиму тимчасового ввезення контейнерів. Зокрема, відповідно до положень Конвенції про тимчасове ввезення (далі –Конвенція) та Додатку B.3 до неї, прийнятих 26 червня 1990 року у м. Стамбулі, контейнери, завантажені або не завантажені товарами, а також додаткові пристосування та обладнання до них ввозяться в режимі тимчасового ввезення на термін до 6 місяців без оформлення додаткових митних документів. При цьому, тимчасове ввезення контейнерів, а також додаткових пристосувань та обладнання до них здійснюється з повним умовним звільненням від сплати митних платежі та без надання фінансових гарантій їх вивезення.